- збіглий
- -а, -е.1) Який втік звідки-небудь.2) Який минув (про час, пору).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збіглий
Смотреть что такое "збіглий" в других словарях:
глий — Глий: вогка глина [2] клейка, вогка глина [XIII] … Толковый украинский словарь
біглий — а, е, заст. Який утік від когось або від чогось. Біглий раб. Біглий кріпак … Український тлумачний словник
набіглий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до набігти 1), 2), 4), 8 10). Набіглий кров ю … Український тлумачний словник
забіглий — прикметник … Орфографічний словник української мови
збіглий — прикметник … Орфографічний словник української мови
набіглий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
забіглий — а, е. Який, тікаючи від когось, чогось, добрався куди небудь … Український тлумачний словник
полеглий — 1 дієприкметник від: полягти загинути полеглий 2 дієприкметник про рослини полеглий 3 іменник чоловічого роду, істота загибла людина … Орфографічний словник української мови
круглий — а, е. 1) Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. || Гладкий, опасистий. Круглі дужки. •• Кру/глий стенд спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках. Кру/глий стіл нарада, бесіда,… … Український тлумачний словник
підлеглий — 1 прикметник підпорядкований підлеглий 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
